|
There are no translations available.
|
Карта фортифікацій Львова:
|
|
|
Заснований Данилом Галицьким в першій половині ХІІІ ст., Львів повинен був стати міцним форпостом для протистояння з татарами і охорони торговельних шляхів. З тих часів оборонні споруди стали невідємною частиною міста, запорукою його існування. Розбудовуючись і змінюючись разом з ним, постали в наші часи музеєм фортифікації, що показує нам розвиток оборонного будівництва від давніх часів до початку ХХ століття.
Міський арсенал.
Збудований в 1554 - 1556 роках як приміщення для виробництва, ремонту та збереження зброї.
Королівський арсенал.
Збудований в середині XVII століття. Тут міститься Львівський обласний архів.
Порохова вежа.
Побудована в 1554 - 1556 роках.
Монастир Бернардинів.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фортифікації австрійського періоду
|
В XVIII ст. кардинально змінилась тактика ведення воєнних дій. Північна війна і похід Наполеона показали, неефективність старих міських укріплень. Стало зрозумілим, що в майбутньому основною метою воюючих сторін буде не почергове захоплення фортець, а повний розгром армії противника і підкорення його території.
В той же час змінилося озброєння. Дальність і ефективність артилерії невпинно зростала, а з появою нарізної зброї, старі вежі і мури перетворились з неприступних твердинь на купи каміння, пам'ятки минулих часів.
У Львові ситуація була ще гіршою. Після здобуття міста шведами, на чолі з Карлом XII, в 1704 році оборонні споруди вже суттєво не відбудовувалися. Від давності і вологи мури і башти потроху розвалювались.
Після першого поділу Польщі в 1772 році, Львів перейшов під Австрійську владу. Австрійський уряд завзято почав будувати, з занепалого в останні роки Львова, столицю новоутвореної провінції - "Королівства Галичини і Володимирії". Тут стали в нагоді "купи каміння". Починаючи з 1777 року фортифікації довкола середмістя почали розбирати на будівельний матеріал. До кінця століття залишилось, практично, тільки те, що можемо бачити і нині.
Львівська Цитадель.
В XIX ст. австрійський уряд вирішив побудувати у Львові фортецю нового зразка. Причиною для цього стали внутрішні заворушення і напружені стосунки з Російською імперією. В середині XIX ст. було споруджено оборонний комплекс Цитаделі. Він мав відігравати роль укріпленого табору, до складу якого входили, розміщені південніше, три шанці системи Ф. Шолля. У 1888 році для контролю над основними дорогами, було збудовано дев'ять допоміжних фортів в радіусі 4 км. від центру Цитаделі. У 1912-1914 роках у радіусі 8 км. від Цитаделі було розташовано 11 фортів: Грибовичі I і Грибовичі II, Дубляни, Лисиничі, Сихів, Зубра, Сокільники, Скнилів, Рясне та З'явленська гора.
Слід також зазначити, що "Фортеця Львів" не була задіяна в баталіях Першої Світової Війни. На Цитаделі і довколишніх фортах відбувалися бої українсько-польської війни в 1918 - 1919 роках, котрі залишили на спорудах шрами від куль.
|
|
|
|
 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Форт "З'явленська гора" в Брюховичах.
|
|
|
Форт побудовано після 1912 року на З'явленській горі (347 м.) в Брюховичах. Біля підніжжя цієї гори проходить дорога. Також по рівнині на схід від гори проходить залізниця. Будова форту несхожа на інші укріплення 8-ми кілометрового кільця.
З заходу на північ дещо нижче вершини розташовані чотири муровані галереї з бійницями. Галереї збудовано з червоної цегли, ззовні заштукатурені, дах - залізобетонний. Стан збереження галерей різний. Південно-західна, пряма галерея збережена найкраще. В її південній стіні влаштовано 9 широких бійниць. Так само, 9 широких бійниць має західна галерея. Вона зігнута дугою в чверть кола. ЇЇ північний край частково зруйнований. Далі іде велика, напівкругла галерея. Частина її завалена, очевидно в наслідок зсуву краю гори. В західній частині можна також побачити пролом даху, можливо від попадання снаряду. Північно-східна, пряма галерея зруйнована в нижній (північній) частині.
Галереї почергово сполучені між собою окопами. Окоп між центральними галереями з сторони схилу захищений стіною. В стіні можна побачити 2 невеликі схрони. По проломах і бетонних плитах, розкиданих неподалік, можна припустити, що таких схронів було 4.
На плато вище галерей, в заглибленні, розташовані два схрони. Зі сходу комплекс захищений системою земляних укріплень.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
