А Б В Г Д Е Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ч Ш Щ Ю Я

Особистості. Події. Місця.

А

Авраменко Василь (1895—1981), хореограф, танцюрист, дослідник українського народного танцю,

Айвазовський Іван Костянтинович (1817—1900), живописець.

Алчевський Олексій Кирилович (1835—1901), промисловець і банкір.

Ангеліна Парасковія (Паша) Микитівна (1913—1959), трактористка-стахановка.

Антоній Печерський (?—1073), святий, чернець-відлюдник, співзасновник Києво-Печерського монастиря.

Артем (справж. Сергєєв) Федір Андрійович (1883-1921), професіональний революціонер, радянський партійно-державний діяч.

Ахматова (з дому Горенко) Анна Андріївна (1889-1966), російська поетеса.

Б

Баал Шем Тов (дослівно єврейською: Володар доброго імені, скорочено Бешт, справжнє ім'я Ізраель бен Еліезер; 1698, с. Окопи, зараз Борщівський район, Тернопільська область — 1760, смт. Меджибіж, зараз Летичівський район, Хмельницька область) — єврейський цадик (євр. праведник), засновник хасидського руху серед євреїв.

Бальзак Оноре де (1799—1850), французький письменник доби романтизму. Мандрував Україною, з 1847-1850 мешкав у маєтку друзини, графині Евеліни Ганської в с. Верхівня на Житомирщині.

Бандера Степан (1909—1959), український політичний діяч, лідер ОУН.

Батюк Яків Петрович (1918—1943), керівник комсомольського підпілля у Ніжині під час нацистської окупації.

Бекетов Олексій Миколайович (1862—1941), архітектор і педагог.

Бенардос Микола Миколайович (1842—1905), винахідник.

Березовський Максим Созонтович (1745—1777), композитор і співак.

Білокур Катерина Василівна (1900—1961), живописець-самоук.

Блаватська Олена Петрівна (1831—1891), містик-теософ.

Богун Іван (?—1664), козацький полководець.

Бож, вождь антів (IV).

Бокшай Йосип Йосипович (1891—1975), живописець.

Бортнянський Дмитро Степанович (1751—1825), композитор, диригент і педагог.

Боян, давньоруський співець, який згадується у "Слові о полку Ігоревім".

Брежнєв Леонід Ілліч (1906-1982), лідер СРСР.

Бродський Ісак Ізраїльович (1883—1939), художник, педагог.

Бубка Сергій Назарович (нар. 1963), легкоатлет, олімпійський і світовий чемпіон у стрибках з жердиною.

Булавін Кіндрат Опанасович (бл. 1660 —1708), керівник козацького повстання на Дону.

Булгаков Михайло Опанасович (1691 — 1940), російський прозаїк і драматург.

В

Василько Ростиславич (?-1124), князь теребовльський.

Вересай Остап Микитович (1803-1890), кобзар.

Верещагін Василь Васильович (1842—1904), живописець.

Вернадський Володимир Іванович (1863—1945), природознавець і філософ.

Верьовка Григорій Гурійович (1895—1964), хоровий диригент, композитор, педагог.

Висоцький Володимир Семенович (1938—1980), російський поет, актор і співак.

Вишенський Іван (між 1545 і 1550 — після 1620), чернець-аскет, письменник-полеміст.

Вишневецький (Байда) Дмитро Іванович (?— 1563), князь, магнат, один з перших ватажків українських козаків.

Вінтер Олександр Васильович (1878—1958), вчений-енергетик, керівник будівництва Дніпрогесу,

Вітовський Дмитро (1887—1919), український політичний і військовий діяч, керівник повстання у Львові (1918).

Волконська Марія Миколаївна (1805—1863), княгиня, дочка Миколи Раєвського і дружина Сергія Волконського.

Волконський Сергій Григорович (1788—1865), князь, декабрист.

Володимир Святославич (?—1015), князь київський.

Волошин (справж. Кирієнко-Волошин) Максиміліан Олександрович (1877—1932), російський поет і художник.

Воронцов Михайло Семенович (1782-1856), князь, генерал-губернатор Новоросії.

Ворошилов Климент Єфремович (1881—1969), радянський партійно-державний і військовий діяч.

Г

Гайдар (справж. Голіков) Аркадій Петрович (1904-1941), російський письменник.

Гарін-Михайловський Микола Георгійович (1852-1906), російський письменник, інженер.

Гаршин Всеволод Михайлович (1855-1888), російський письменник.

Гаскойн Чарльз (Карл Карлович; 1737-1806), інженер, промисловець, засновник Луганського заводу.

Гаспринський Ісмаїл бей (Гаспрали) (1851—1914), кримськотатарський просвітитель, письменник.

Ге Микола Миколайович (1831—1894), живописець.

Гжицький Володимир Зенонович (1895-1973), український письменник.

Гітлер Адольф (1889—1945). лідер нацистської Німеччини.

Глоба Лазар Остапович, запорізький козак. Гнатюк Володимир (1871—1926), етнограф і фольклорист.

Говард Джон (1724 або 1725—1790), лікар-англієць, боровся з пошестю тифу у Херсоні.

Гоголь Микола Васильович (1809-1852), російський письменник.

Головатий Антон Андрійович (?—1797), кошовий отаман Чорноморського козацького війська.

Гордієнко Кость (?—1733), кошовий отаман Запорізької Січі, "мазепинець".

Горлов Петро Миколайович (1839—1915), гірський інженер, засновник Горлівки.

Горький Максим (псевдонім Олексія Максимовича Пєшкова; 1868— 1936), російський письменник і громадський діяч.

Грабовський Павло Арсенович (1864—1902), український поет, перекладач, громадсько-політичний діяч.

Графф Віктор Єгорович (1819—1867), вчений-лісовод.

Грін (справж. Гріневський) Олександр Степанович (1880—1932), російський письменник.

Грушевський Михайло Сергійович (1866—1934), український політичний діяч, історик, літературознавець.

Гулак-Артемовський Семен Степанович (1813—1873), композитор, співак і драматичний актор.

Гурамішвілі Давид (1705-1792), грузинський поет.

Д

Даль Володимир Іванович (1801—1872), російський та український лексикограф, етнограф, письменник.

Данило Романович (Галицький; 1201—1264), галицький князь, потім король.

Деревська Олександра Аврамівна (1902—1959), мати-героїня, усиновила і виховала 48 дітей-сиріт.

Дерібас Йосип Михайлович (1749—1800), російський адмірал, один із засновників Одеси.

Довбуш Олекса (1700—1745), ватажок опришків (карпатських розбійників-повстанців).

Довженко Олександр Петрович (1894—1956), кінорежисер, письменник, художник.

Домбровський Ярослав (1836-1871), польський борець за незалежність, командувач збройних сил Паризької Комуни.

Драгоманов Михайло Петрович (1841—1895). публіцист, історик, літературознавець, економіст, філософ, громадсько-політичний діяч.

Драгомиров Михайло Іванович (1830—1905), військовий і державний діяч, воєнний теоретик.

Дундич Олеко (Томо, Іван; 1897—1920), командир Червоної армії.

Духнович Олександр Васильович (1803—1865), український письменник, громадський діяч, педагог, священик.

Е

Енгельгардт Павло Васильович (1798—1849), поміщик, власник села Кирилівки.

Ерделі Адальберт Михайлович (1891-1955), живописець.

Ж

Желехівський Євген (1844—1885), лексикограф, співавтор українського правопису ("желехівки").

Жолкевський (Жулкевський; Żółkiewski) Станіслав (1547 або 1550, Туринець, побл. Львова - 07.10.1620 суч. Молдова) Коронний гетьман Речі Посполитої з 1613, великий канцлер з 1618. 1584 збудував замок в Бродах. 1594 заснував за принципом ідеального міста (і назвав на свою честь) Жовкву.
Брав участь в Хотинській війні 1620-1621.Загинув в ході відступу після розгрому під Цецорою. На околиці села Березівка (суч. Молдова, на Пд. від селища Отачь на Дністрі), памятний знак вказує на місце його загибелі.

З

Заболотний Данило Кирилович (1В66—1929), мікробіолог,

Залізняк Максим (?—?), один з керівників Коліївщини — селянського повстання 1768 р.

Заньковецька (справж. Адасовська) Марія Костянтинівна (1854— 1934), актриса.

І

Івасюк Володимир Михайлович (1949—1979), український поет і композитор.

Івашкевич Ярослав (1894—19В0), польський письменник.

Ігор Святославич (1151—1201), князь нойгород-сіверський, герой "Слова о полку Ігоревім".

Ізотов Микита (Никифор) Олексійович (1902-1951), шахтар-стахановець.

Інзов Іван Микитович (1768-1845), російський державний діяч.

Іоан Готський (?—790-ті), святий, єпископ Готії.

К

Казарський Олександр Іванович (1797-1833), офіцер російського флоту, герой російсько-турецької війни.

Калнишевський Петро Іванович (1690—1803), останній кошовий отаман Запорізької Січі.

Капустін Григорій Григорович (?—?), рудознавець, відкривач кам'яного вугілля в Донбасі (1721).

Каразін Василь Назарович (1773—1842), вчений, винахідник, громадський діяч, засновник Харківського університету.

Кармалюк (правильно Карманюк) Устим Якимович (1787-1835), ватажок повсталих селян на Поділлі.

Карпенко-Карий (справж. Тобіпевич) Іван Карпович (1845-1907), український драматург, актор, режисер.

Касіян Василь Ілліч (1896—1976), художник-графік.

Катерина II (1729-1796), російська імператриця.

Кибальчич Микола Іванович (1853-1881), революціонер, винахідник.

Кибрик Євген Адольфович (1906-1978), графік і живописець.

Кирпонос Михайло Петрович (1892-1941), радянський полководець.

Кіров (справж. Костриков) Сергій Миронович (1В86-1934), професіональний революціонер, радянський партійно-державний діяч.

Кобилиця Лук'ян (1812—1851), керівник селянського руху на Буковині.

Кобилянська Ольга Юліанівна (1863—1942), українська письменниця.

Кобринська Наталія (1851—1920), українська письменниця, піонер жіночого руху в Галичині.

Кобринський Йосафат (1818—1901), греко-католицький священик, громадський діяч, засновник 'Народного дому" в Коломиї.

Ковпак Сидір Артемович (1887—1967), командир радянського партизанського з'єднання.

Козловський Іван Семенович (1900-1996), співак.

Колесса Микола Філаретович (нар. 1903), композитор, диригент, педагог.

Кондратюк Юрій Васильович (справж. Шаргей Олександр Гнатович; 1897—1942), автор праць з теорії космонавтики.

Коновалець Євген (1891—1938), український військовий і політичний діяч, співзасновник ОУН.

Конрад Джозеф (псевдонім Юзефа Теодора Конрада Коженьовсько-го; 1857—1924), англійський письменник польського походження.

Корнілов Володимир Олексійович (1806—1854), російський флотоводець.

Короленко Володимир Галактіонович (1853—1921), російський письменник, громадський діяч.

Корольов Сергій Павлович (1907—1966), вчений в галузі ракетно-космічної техніки.

Котляревський Іван Петрович (1769—1838), український письменник, основоположник нової української літератури.

Котовський Григорій Іванович (1881—1925), командир Червоної армії.

Коцюбинський Михайло Михайлович (1864—1913), український письменник, громадський діяч.

Кочубей Василь Леонтійович (1640-1708), державний діяч Гетьманщини.

Кривоніс Максим (?—1648), козацький полководець.

Кримський Агатангел Юхимович (1871—1942), філолог, сходознавець, історик, перекладач, письменник.

Критський, офіцер російського флоту, засновник Бердянська.

Кропивницький Марко Лукич (1840—1910), драматург, актор, режисер, композитор.

Крушельницька Соломія Амвросіївна (1872—1952), співачка.

Куїнджі Архип Іванович (1841—1910), живописець-пейзажист.

Куліш Пантелеймон Олександрович (1819-1897), український письменник, перекладач, фольклорист, автор українського правопису ('кулішівки").

Курбас Лесь (Олександр-Зенон Степанович; 1887-1937), режисер, актор, теоретик театру, драматург і публіцист, перекладач.

Кутузов (Голеніщев-Кутузов) Михайло Іларіонович (1745—1813), російський полководець.

Л

Ле Іван (псевдонім Івана Леонтійовича Мойсі; 1895-1978), український письменник.

Леві Іцхак бен Меір (1739-1809), цадик, засновник єврейської громади у Бердичеві.

Ленський (справж. Вервіціотті) Олександр Павлович (1847-1908), актор, режисер, педагог і теоретик театру.

Леонтович Микола Дмитрович (1877-1921), композитор, хоровий диригент, громадський діяч, збирач фольклору.

Лепкий Богдан Сильвестрович (1В72-1941), український письменник, історик літератури, громадський діяч, художник.

Леся Українка (псевдонім Лариси Петрівни Косач; 1871-1913), українська поетеса, громадська діячка.

Липинський Вячеслав (Вацлав-Вікентій; 1882—1931), історик і політолог, ідеолог українського консервативно-монархічного руху

Лисенко Микола Віталійович (1842—1912), композитор, піаніст, педагог, хоровий диригент, громадський діяч; основоположник української класичної музики.

Лисянський Юрій Федорович (1773—1837), російський мореплавець.

Лінія Молотова – система укріплень, збудованих Радянським Союзом у 1940-1941 роках, вздовж нового західного кордону після захоплення Балтії, Східної Польщі та Бессарабії. Ця територіальна експансія була прямим результатом Пакту Ріббентропа-Молотова, підписаного з радянської сторони В'ячеславом Молотовим, звідси і назва.
Лінія тягнулася від Балтійського моря до Карпат і складалася з 13 укріплених районів (укріпрайон, або УР). В межах сучасної України – Ковельський (Любомельський), Володимир-Волинський, Струмилівський (Камянко-Бузький), Рава-Руський і Перемишльський укріпрайони.
Кожен укріплений район  складається з великої кількості бетонних бункерів –  довгострокових оборонних точок (ДОТів).

Лобановський Валерій Васильович (1939—2002), футболіст і футбольний тренер.

М

Мазай Макар Микитович (1910—1941), металург-стахановець.

Мазепа Іван Степанович (1639? —1709), гетьман України.

Макаренко Антон Семенович (1888—1939), педагог і письменник.

Макаров Степан Йосипович (1В49-1904), російський флотоводець і вчений.

Маковей Осип Степанович (1867—1925), український письменник, фольклорист.

Максимович Михайло Олександрович (1804—1873), вчений-приро-дознавець, історик, фольклорист, письменник.

Малишко Андрій Самійлович (1912—1970), український поет.

Манастирський Антін Іванович (02.11.1878, Завалів, Підгаєцького району Тернопільської області — 15.05.1969, Львів) — український художник, живописець і графік.

Мар'яненко (справж. Петлішенко) Іван Олександрович (1878—1962), актор, режисер, педагог.

Марко Вовчок (псевдонім Маріі Олександрівни Вілинської; 1833— 1907), українська і російська письменниця, перекладачка, видавець.

Марко Черемшина (псевд. Івана Юрійовича Семанюка; 1874—1927), український письменник, громадський діяч.

Мартович Лесь (Олекса Семенович; 1871—1916), український письменник, громадський діяч.

Маруся Богуславка, легендарна українська дівчина, турецька полонянка, героїня думи.

Махно Нестор Іванович (1888—1934), керівник повстанського руху на півдні України.

Мекк Надія Філаретіана фон (1831—1894), меценат, покровителька Петра Чайковського.

Миклуха-Маклай Микола Миколайович (1846—1888), мандрівник, антрополог, етнограф,

Микола II (1868—1918), російський імператор.

Миколайчук Іван Васильович (1941—1987), кіноактор, сценаристі режисер.

Мишуга Олександр Пилипович (1853—1922), співак, педагог.

Міцкевич Адам (1798—1855), польський поет, громадський діяч.

Можайський Олександр Федорович (1825—1890), винахідник в галузі повітроплавання.

Молотова, Лінія - див Лінія Молотова.

Н

Нагірний Василь Степанович(11.01.1848, с.Гірне (Стрийський район, Львівська область) — 25.02.1921, Львів) — видатний український архітектор та громадський діяч кінця XIX — початку XX століть. Засновник товариств «Славія», «Народна торгівля», «Сокіл», «Зоря», «Дністер», «Народна Гостиниця», «Товариство для розвою руської штуки». Архітектурна спадщина В.Нагірного налічує кілька сотень об'єктів, серед яких церкви, каплиці, парохіальні будинки, громадські та приватні будівлі.

Наливайко Северин (Семерій; ?—1597), ватажок козацького повстання.

Нахімов Павло Степанович (1802—1855), російський флотоводець.

Нахман з Брацлава (1772—1810), цадук, один з духовних вождів хасидизму, засновник його брацлавськоі течії.

Некрасов Микола Олексійович (1821—1878), російський поет. Немирович-Данченко Володимир Іванович (1В58—1943), режисер театру.

Ненекеджан-ханум (?—1437), дочка Тохтамиша, хана Золотої Орди.

Нестеров Петро Миколайович (1ВВ7—1914), російський військовий Льотчик.

Нечай Данило (?—1651), український козацький діяч, брадлавський полковник.

Нечуй-Левицький (справж. Левицький) Іван Семенович (1838-1918), український письменник.

О

Овідій (Публій Овідій Назон; 43 до н.е.— бл. 18 н.е.), римський поет.

Олександр III (1845—1894), російський імператор.

Олена Пчілка (псевдонім Ольги Петрівни Косач, з дому Драгоманова; 1849—1930), українська письменниця, фольклорист, етнограф.

Онацький Никанор Харитонович (1874—1940), український живописець і поет.

Осмьоркін Олександр Олександрович (1892—1953), живописець.

Островський Микола Олексійович (1904—1936), російський письменник, діяч комсомолу.

Острозький Василь-Костянтин Костянтинович (1526—1608), князь, магнат, меценат, засновник Старокостянтинова.

П

Падалка Іван Іванович (1694—1937), живописець і графік.

Паллас Петро Симон (1741—1811), вчений, дослідник природи.

Панас Мирний (псевдонім Панаса Яковича Рудченка; 1849—1920), український письменник, громадський діяч, видавець, фольклорист.

Пархоменко Олександр Якович (1886-1921), командир Червоної армії.

Петефі Шандор (1823-1849), угорський поет, революціонер.

Петлюра Симон Васильович (1879-1926), український політичний і військовий діяч, публіцист, лідер УНР.

Петро І (1672-1725), російський цар, потім імператор.

Пирогов Микола Іванович (1810—1881), хірург, патолог і анатом, засновник військово-польової хірургії, педагог і громадський діяч.

Підгірянка Марійка (псевдонім Марії Домбровської, з дому Ленерт; 1881—1963), українська письменниця.

Піддубний Іван Максимович (1871-1949), цирковий артист-борець.

Підкова Іван (?—1578), ватажок запорозьких козаків, страчений у Львові.

Поджіо Олександр Вікторович (1798-1873), декабрист.

Поль Олександр Миколайович (1832—1890), підприємець, меценат.

Потебня Олександр Опанасович (1835-1891), мовознавець.

Прокопович Петро Іванович (1775—1850), бджоляр, винахідник рамкового вулику.

Прокоф'єв Сергій Сергійович (1891-1953), композитор, піаніст, диригент.

Пушкін Олександр Сергійович (1799-1837), російський письменник.

Р

Раєвський Микола Миколайович (1771-1829), російський військовий діяч.

Ревуцький Лев Миколайович (1889-1977), композитор, педагог, громадський діяч.

Рєпін Ілля Юхимович (1844-1930), живописець.

Рибалко Павло Семенович (1894—1948), радянський полководець.

Рильський Максим Тадейович (1895-1964), український поет, мистецтвознавець.

Рішепьє Арман-Емманюель дю Плессі (1766—1822), герцог, французький і російський державний діяч, градоначальник Одеси, генерал-губернатор Ноаоросїї.

Розумовський Кирило Григорович (1728—1803), гетьман Лівобережної України.

Роксолана (Гуремм Султан; бл. 1505—1561), улюблена дружина османського султана Сулеймана II Пишного.

Руданський Степан Васильович (1833—1873), український поет, фольклорист.

Рум'янцев-Задунайський Петро Олександрович (1725—1796), російський полководець і державний діяч.

С

Сагайдачний (Конашевич-Сагайдачний) Петро (?—1622), гетьман українського реєстрового козацтва.

Саєнко Олександр Ферапонтович (1899-І985), художник (працював у техніці інкрустації соломою).

Самчук Улас Олексійович (1905—1978), український письменник і театральний діяч.

Сергєєв-Ценський Сергій Миколайович (1875-1956), російський письменних.

Сєдов Георгій Якович (1877—1914), гідрограф і полярний дослідник.

Симиренко Лев Платонович (1855—1920), садівник, селекціонер.

Симоненко Василь Андрійович (1935—1963), український поет.

Сірко Іван Дмитрович (?—1680), кошовий отаман Запорізької Січі.

Січинський Денис (1865-1909), композитор, хоровий диригент.

Сковорода Григорій Савич (1722-1794), філософ, поет, музикант.

Скрипник Микола Олексійович (1872—1933), український радянський партійно-державний діяч.

Сліпий Йосип (1892—1984). глава Української греко-шолицької церкви, кардинал.

Словацький Юпіуш (1809—1849), польський поет.

Сосюра Володимир Миколайович (1897-1965), український поет.

Сошенко Іван Максимович (1807-1876). живописець.

Слендіаров Олександр Опанасович (1871-1928), композитор, диригент, педагог.

Старицький Михайло Петрович (1840-1904), український письменник, театральний і громадський діяч.

Стаханов Олексій Григорович (1905-1977), шахтар, ініціатор руху за підвищення продуктивності праці.

Стефаник Василь Семенович (1871-1936), український письменник і громадський діяч.

Стеценко Кирило Григорович (1882-1922), композитор, хоровий диригент, громадський діяч, священик.

Стецько Ярослав (1912-1986), діяч ОУН.

Стравинський Ігор Федорович (1882-1971), композиторі диригені.

Стус Василь Семенович (1938-1965), український поет і перекладач, дисидент.

Суворов Олександр Васильович (1729-1800), російський полководець. Судковський Руфін Гаврилович (1850-1ВВ5), живописець.

Сухомлинський Василь Олександрович (1918-1970), педагог.

Т

Терещенки, рід цукролромислоаців І меценатів (ХІХ-ХХ),

Тесленко Архип Юхимович (1882-1911), український письменник.

Тичина Павло Григорович (ІВ91-1967), український поет, громадський і державний діяч.

Толбухін Федір Іванович (1894-1949), радянський полководець.

Тотлебен Едуард Іванович (1818-1884), російський військовий інженер.

Труш Іван Іванович (1869-1941), український живописець, художній критик, громадський діяч.

Тютюнник Григір Михайлович (1920-1961), український письменник.

У

Узбек Султан Мухаммед (?-1342), хан Золотої Орди.

Уточкін Сергій Ісайович (1876-1915). льотчик.

Утьосов Леонід Осипович (1В95-19В2), актор естради і музикант.

Ушаков Федір Федорович (1744—1817), російський флотоводець.

Ушинський Костянтин Дмитрович (1824—1870), педагог, засновник наукової педагогіки в Роси.

Ф

Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович (1863-1920). натураліст, засновник заповіднику 'Асканія-Нова'.

Федоров (Федорович) Іван (?—1583), засновник книгодрукування в Росії і Україні.

Федькович Юрій (Осип) Адальбертович (1834-1888), український письменник, етнограф-фольклорист, драматург.

Фекета Федір (?—1838), один з перших листонош Закарпаття.

Філатов Володимир Петрович (1875—1959), вчений-офтальмолог.

Фіркович Авраам Самуїлович [1786—1874), дослідник історії та культури караїмів.

Фракко Іван Якович (1856—1916), український письменник, вчений і громадський діяч.

Х

Харитоненко Іван Герасимович (1820-1891), землевласник і цукро-промисловець, філантроп.

Хиждеу Александру (1811—1874), молдавський письменник, фольклорист.

Хмельницький Богдан-Зиновій Михайлович (1595-1657), гетьман України, засновник Козацької держави.

Хотинська війна 1620-1621 між Туреччиною і Польщею. 1620 після поразки поляків під Цецорою польське військо відступало до Дністра. За 8 днів, "рухомим табором" подолавши більше 160-и кілометрів і відбивши сімнадцять турецьких атак, вони були остаточно розбиті біля сучасних сіл Саука і Березівка. Тоді загинули Станіслав Жолкевський і Михайло Хмельницький. В полон потрапа більша частина війська, в тому числі молодий тоді Богдан Хмельницький. 1621 наступ турецької армії Османа II, було зупинено польським військом Я. К. Ходкевича під Хотином. Вирішальне значення в успішній обороні Хотина відіграло козацьке військо під проводом Петра Сагайдачного. За Хотинським миром Кордон між Османською імперією та Річчю Посполитою встановлювавсь по Дністру.

Хоткевич Гнат Мартинович [1877—1938), український письменник, актор, мистецтвознавець, режисер, бандурист, композитор.

Ч

Чайковський Петро Ілліч (1840—1В93), композитор.

Чехов Антан Павлович (1860—1904), російський письменник.

Чорновіл В'ячеслав Максимович (І93В-1999), український журналіст, дисидент, політичний і державний діяч.

Чубинський Павло Платонович (1839-1884), етнограф, громадський діяч, автор слів гімну "Ще не вмерла Україна".

Ш

Шашкевич Маркіян Семенович (1811—1843), український письменник, просвітитель.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1В61), український поет і художник.

Шептицький Андрій (світське ім'я Роман Іванович) (1865-1944), глава Української греко-католицької церкви, митрополит.

Шиманоаський Кароль (18В2-1937), композитор і піаніст.

Шмельов Іван Сергійович (1873-1950), російський письменник.

Шмідт Петро Петрович (1867-1906), офіцер російського флоту, один з керівників повстання у Севастополі.

Шовкунемко Олексій Олексійович (1884—1974), живописець.

Шолом-Алейхем (псевд. Шолома Нахумовича Рабіновича; 1859— 1916), єврейський письменник.

Шухевич Роман (псевд. Тарас Чупринка, 1907-1950), український політичний та військовий діяч, один з керівників ОУН.

Щ

Щорс Микола Олександрович (1895-1919), командир Червоної армії.

Ю

Юсупов Фелікс Феліксоаич (1887-1967), князь, учасник вбивства Г. Распутіна.

Я

Яворницький Дмитро Іванович (1855-1940), історик, археолог, етнограф, фольклорист,

Яновський Юрій Іванович (1902-1954), український письменник.

Ярослав Володимирович (Мудрий; 978—1054), князь київський.

Ярославна, княгиня, дружина Ігоря Святославича, героїня "Слова о полку Ігоревім".